Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Японський острів Окуносіма прославився величезною кількістю кроликів, яких роками підгодовували туристи. Але чисельність тварин зросла настільки, що екосистема почала змінюватися, а залишена їжа привабила на острів диких кабанів.
Кролики не є корінними мешканцями Окуносіми. Це здичавілі європейські кролики, предками яких були свійські тварини. У 1972 році на острів випустили лише вісім пар, але згодом їхня чисельність зросла до сотень.
З часом кролики перетворилися на головну туристичну принаду острова. Люди спеціально приїжджали сюди, щоб погодувати тварин, і це суттєво вплинуло на їхню популяцію.
З 2008 до 2015 року кількість туристів подвоїлася. Разом із потоком відвідувачів збільшувалися й обсяги корму, а чисельність кроликів зрештою перевищила тисячу особин.
Наскільки сильно тварини стали залежати від людей, показала пандемія COVID-19. Коли туристів різко поменшало, почала скорочуватися і популяція кроликів.
За оцінками дослідників, природних запасів рослинності Окуносіми достатньо лише для 175–287 кроликів. Для порівняння, лише у 2017 році туристи привезли на острів близько 27 тонн їжі.
Надмірна кількість тварин уже змінила вигляд острова. Кролики об’їдають наземну рослинність і нижні гілки дерев, через що утворилася характерна «кроляча лінія».
На сусідньому острові Кокуносіма, де кроликів немає, дослідники побачили зовсім іншу картину: там зберігся густий підлісок, який на Окуносімі практично зник.
Через брак їжі кролики дійшли навіть до рослин, які вважаються отруйними. Вони почали поїдати гортензії та олеандри.
Але цим зміни не закінчилися. Їжа, яку туристи залишають на острові, почала приваблювати ворон, коршунів та диких кабанів. Останні з’являються навіть поблизу поромних причалів, де залишаються харчові відходи.
Спочатку кабани просто відганяли кроликів і забирали їхню їжу. Науковці також припускають, що численні загиблі кролики могли стати для кабанів додатковим джерелом поживи.
Згодом дослідники зафіксували вже напади кабанів на живих кроликів. Водночас науковці не стверджують, що саме туристичне підгодовування безпосередньо перетворило кабанів на мисливців.
На їхню думку, надлишок залишеної людьми їжі, надмірна чисельність кроликів та часті контакти двох видів могли разом створити умови для такої поведінки.
Дослідники наголошують, що просте вилучення кабанів проблему не розв’яже. Її першопричиною залишається неприродно велика популяція завезених на острів кроликів, чисельність яких багато років підтримували туристи.
Історія Окуносіми стала прикладом того, як масове підгодовування диких тварин здатне змінити цілу екосистему й спричинити зовсім не ті наслідки, на які розраховують туристи.
