Українців за кордоном не мобілізують автоматично: які правила діють у Польщі, Німеччині, Швеції та США

Тимчасовий захист або посвідка на проживання за кордоном самі по собі не означають, що українець автоматично стає військовозобов’язаним країни перебування. Конкретні обов’язки залежать від місцевого законодавства: десь військова служба прив’язана лише до громадянства, а десь іноземців можуть залучати до реєстрації чи цивільної оборони.

Важливо розрізняти військовий призов, військову реєстрацію та цивільні оборонні обов’язки. Призов означає безпосереднє залучення людини до служби, тоді як реєстрація лише вносить її дані до відповідної системи на випадок можливого призову в майбутньому.

Окремо держави можуть вимагати від населення виконувати цивільні функції під час війни. Це може стосуватися роботи в медицині, енергетиці, рятувальних службах та інших критично важливих сферах.

У Польщі військовий обов’язок прив’язаний до польського громадянства. Українці зі статусом тимчасового захисту або посвідкою на проживання не стають через це військовозобов’язаними польської армії.

Інша ситуація виникає після отримання польського громадянства. Тоді на людину починають поширюватися загальні вимоги польського законодавства щодо оборони, хоча конкретні обов’язки залежать від віку, стану здоров’я та інших умов.

У Німеччині посвідка на проживання або статус за §24 також не роблять українця військовозобов’язаним Бундесверу. Для проходження військової служби потрібне німецьке громадянство.

З 1 січня 2026 року в Німеччині діє оновлена модель військової служби. Її обов’язкові елементи обліку та медичного відбору стосуються чоловіків із німецьким громадянством, тоді як добровільна служба залишається основою комплектування.

У Швеції правила ширші. Загальний обов’язок щодо оборони країни поширюється на людей віком від 16 до 70 років, включно з іноземцями, які там проживають.

При цьому безпосередня військова служба зі зброєю стосується громадян Швеції. Іноземних резидентів у разі потреби можуть залучати до цивільної служби або робіт, необхідних для функціонування держави під час воєнного стану.

У США діє система Selective Service. Зареєструватися в ній зобов’язані чоловіки віком від 18 до 25 років, які є громадянами США або належать до певних категорій іммігрантів.

Йдеться, зокрема, про власників Green Card, біженців, осіб зі статусом parole та деякі інші імміграційні категорії. Водночас власники більшості неімміграційних віз здебільшого звільнені від такої реєстрації.

Взяття на облік у Selective Service не означає автоматичного призову. З 1973 року американська армія комплектується на контрактній основі, а для повернення обов’язкового призову потрібне окреме політичне рішення.

Отримання громадянства іншої країни суттєво змінює правовий статус українця, оскільки тоді на нього повною мірою поширюються місцеві закони про оборону та військову службу. Однак навіть громадянство саме по собі не означає автоматичної мобілізації без урахування віку, статі, стану здоров’я та інших критеріїв.

Українцям, які змінюють країну проживання або свій юридичний статус, варто окремо перевіряти місцеві правила щодо військового обліку, призову та цивільних повинностей, оскільки вони суттєво відрізняються залежно від держави.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover