За передачу банківської картки хочуть карати штрафом і в’язницею: кому загрожує до 8 років

В Україні готують кримінальну відповідальність за передачу банківських карток, рахунків і доступу до банкінгу для використання у злочинних схемах. Покарання може починатися зі штрафу у 5100 гривень і сягати восьми років позбавлення волі, однак сама передача картки іншій людині ще не означатиме злочину.

Йдеться про президентський законопроєкт №16013, який Верховна Рада 15 вересня підтримала за основу 299 голосами. Депутати також скоротили строки підготовки документа до другого читання — за це проголосували 229 парламентарів.

Законопроєкт передбачає появу в Кримінальному кодексі нової статті 200¹. Вона має охопити передачу, отримання, придбання та зберігання платіжних інструментів, облікових даних, а також надання чи отримання доступу до банківських і платіжних рахунків та електронних гаманців для вчинення шахрайства або іншого кримінального правопорушення.

Ключовою умовою відповідальності має стати саме злочинна мета. Якщо людина дає картку родичу, щоб той зняв гроші або розрахувався за покупку, така дія сама по собі не підпадатиме під запропоновану кримінальну норму.

Інша ситуація виникає, коли власник передає картку, SIM-картку, реквізити рахунку чи доступ до банківського застосунку та усвідомлює, що їх використовуватимуть для отримання, переказу або приховування грошей злочинного походження.

За передачу власного платіжного інструмента, даних або доступу для подальшого використання у злочинній діяльності проєкт передбачає штраф від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 5100 до 17 000 гривень.

Суворіше покарання пропонується для тих, хто отримує, купує, зберігає, продає або іншим способом використовує чужі платіжні інструменти чи доступ до рахунків зі злочинною метою. У кваліфікованих випадках, зокрема за повторність або дії організованої групи, можливе позбавлення волі на строк до восьми років.

При цьому після першого читання профільний комітет уже змінив запропоновані санкції. Тому остаточні розміри покарань залежатимуть від редакції, яку винесуть на друге читання.

Поняття «дроп» у законопроєкті окремо не закріплюють. Замість цього відповідальність прив’язують до конкретних дій людини — передачі, отримання, придбання чи зберігання карток і доступів та мети, з якою вона це робила.

Одним із головних питань для слідства стане доведення умислу. Самого факту, що через передану картку пройшли кошти злочинного походження, за запропонованою конструкцією статті недостатньо — необхідно встановити, що власник передавав платіжний інструмент саме для вчинення злочину.

На умисел можуть вказувати листування, домовленості про винагороду, передача доступу до банкінгу, характер і обсяг операцій, обставини отримання картки та поведінка людини після проведення платежів.

Зміни можуть торкнутися не лише фізичних осіб. Законопроєкт пропонує розширити підстави для застосування кримінально-правових заходів до юридичних осіб, якщо відповідні правопорушення вчиняли уповноважені особи в їхніх інтересах.

Окремо пропонується визначити правила розслідування справ за новою статтею. Провадження зможе вести орган, який розпочав досудове розслідування, або орган, якому підслідний основний злочин, під час якого використовували картки, рахунки чи платіжні дані.

Законопроєкт розробляли, зокрема, з урахуванням Директиви ЄС 2019/713 щодо боротьби з шахрайством і підробкою безготівкових платіжних засобів. Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС 15 вересня дійшов висновку, що документ не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України та праву ЄС, однак потребує погодження з Європейською комісією.

Станом на 22 вересня законопроєкт №16013 готується до другого читання, тому запропоновані норми ще не набули чинності, а їхня остаточна редакція може змінитися.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover